Фрактали

Весь світ тримається на фракталах. Цей термін гуляє навколо мене кілька років, але досі я не усвідомлювала його значущості.

Усі люди на Землі знайомі через сім потисків руки.

Нормативний документ, регламент містить посилання на інші документи, в яких також згадуються якісь регламенти, правила. І все це дерево пов’язаних документів збудовує єдину систему. Цілісну і продуману (це, звісно, в ідеальному випадку).

І книги. Сьогодні в метро дуже ясно собі уявила… що існує якась збірка необхідно інформації про світ, про його закони, правила. Всю історію свого існування, люди, у міру своїх можливостей, намагаються дізнатись про ці закони, а згодом і записати їх. І потім знайдуться інші люди, які читатимуть ці книги. Писатимуть свої. І книг стає дедалі більше. Усих їх вже не перечитаєш. Як тоді знати, що ота первинна інформація не зникає?
Я, наприклад, не читала робіт Лейбніца, але Борхес читав. То я прочитаю Борхеса. Якщо в першоджерелі була важлива інформація, вона так чи інакше, через якісь образи і настрої перейде далі. Так само й Лейбніц, напевно, читав книги, недосяжні Борхесу, а тим більше мені. Але все, що в книгах є, не зникає. Книги були кимось прочитані, пропущені крізь свідомість і світосприйняття і будуть передані далі. 

Борхес

"...Журналисты  развили теорию,  что Господь Бог спрятал  мастодонтов  под землей,  дабы  испытать набожность теологов; Чарлз Кингсли  отверг  мысль, будто  Господь  мог  начертать на  скалах "плоский и грандиозный  обман"..."

Борхес. Суцільне задоволення :)

'

Щось мене сьогодні надто дратує відсутність апострофу...
Оці перемикання розкладок, вставляння * і "....

Я не хочу нікому нічого нав'язувати... Не треба насильної українізації, але й для добровільної українізації стільки перешкод!

Хочу клаву з ґ!!!
Хочу апостроф в ЖЖ!!!
Хочу україномовну Вінду!!!

Недосяжна акредитація

У нас в інституті три випробувальні лабораторії. Одна була акредитована на ДСТУ ISO/IEC 17025 ще у 2001 році, друга - в 2005 або 2006, не пам'ятаю точно. А наша - досі ніяк на акредитуєть ся.
Дедалі більше це все нагадує:

"Было у отца три сына:
Старший - умный был детина,
Средний был - и так, и сяк,
Младший - вовсе был дурак..."

"Не умирай, молодость!"

Надумались одного недільного ранку чотири дівки згадати молодість...
Покинули вдома чоловіків, дітей та інших родичів і подались на шкільний стадіон - ніжки свої дівочі розім'яти, через гумку пострибати.

Недільні пострибеньки

Насміялися добряче. Десь за ці n років трохи-таки порозгубили легкість та невимушеність стрибків :) Замість граційних пострибеньок видавались переважно героїчні гупання. Але, зрештою, все не так вже й погано. Звичайно, до колишньої майстерності навряд чи дотягнемо, але потрошку розворушитись цілком можливо...
Якісь хлопці років 7-8 кидали поряд із нами пітарди. Кумедні - вони думали, що нас ще можна злякати якимись пітардами... :) А нам вже хоч трава не рости...
Багато всього згадалося - й вправи ("козли", "бантики", "рибки", "перельотики", "троьшечки"), й приказки ("стратила-стратила"), навіть особливості одягу й взуття, які заважають або навпаки полегшують стрибання.
Пострибавши десь з годинку потомилися, пішли додому.
Вирішили принагідно повторити подвиг, тілько запросити на це дійство ще й глядачів - посадити в рядок наших мужиків. Нахай насолоджуються видовищем :)
Загалом, ми лишились собою задоволені. Думаю, жителі навколишніх будинків також :)

Мова

Зараз на роботі займаюсь тим, що актуалізую документи, яка сама ж і писала 3 роки тому.
Який жах! Як я могла ТАК писати. Якісь важчелезні звороти, надумані конструкції. У кожному реченні стилістичні неузгодженості...
Чого вже прискіпуватись до інших, коли ТАКОГО наробила власноруч...

Будинок

Сьогодні зранку на дверях свого під'їзду знайшла таку об'яву:
"Уважаемые жильцы!
Дом дал трещины на 6, 7 и 16 этажах. Немедленно прекратите ремонтные работы, от этого зависят жизни людей!"
Потішилася... Може хоча б через трагедію в Дніпропетровську хоч трохи замисляться... Хоча наші люди в найкращих традиціях, живуть тільки сьогоднішнім днем і про наслідки не сильно замислюються.
Щовихідних виносять у мішках по півстіни. А будинок-то й так - не витвір архітектури, збудований в 1991 році, що також накладає свої умовності. Де тоді брали цемент? - на будівництві, з чого тоді будинки будували - загадка.
Он хата мого діда, збудована своїми руками простояла 50 років і теж розтріскалася, а наш будинок, думаю 50 років не протягне.

Словом, тікати треба.
Тепер лише питання - куди і як...

P.S.: Бідна Україна, ми дійшли до тої межі, коли усі комунікації, обладнання, споруди дійшли до свого граничного терміну експлуатації. Тепер усе буде тріскатись і розвалюватись.
Хоч би трохи клепки нашим князям, хоч би трохи...

День народження суч.укр.культ.

18

Значит так, други мои!

Как вы все хорошо помните ;) 18-го у меня ДР.
Посему в субботу, 20-го, я жду вас всех у себя, часам к четырем...
Самих, с половинками, с наследниками - у кого как получится.

Подарки - символические, без оных - тоже можно.
Буду рада книгам, так как изголодалась по хорошей литературе, к тому
же опять подолгу езжу в транспорте.

Ничего экстра-ординарного не обещаю, но что хорошо посидим - так это
обязательно :)
Хоть новости какие друг о друге узнаем :)

Кормить не буду, буду поить :)
То есть приходить сытыми и с запасной печенью.

Распрастранение информации приветствуется.

Васька

74 плеєри iPod!

Сколько электричества производит Ваше тело?(Триникси)

295 ватт

Этой энергии хватило бы на работу: Обычных лампочек - 3 шт Плееров iPod - 74 шт Приставок Xbox - 1 шт От 3 таких как я мог бы работать холодильник Я на 18% энергичнее среднестатистического человека

Пройти тест!

74 плеєри iPod! Я можу собою пишатися :)

Звірятка

 В дитинстві ми з

fekla_fekla

  дуже любили гратися в "Зоопарк". Ми й від справжнього зоопарку жили недалеко - майже кожні вихідні там бували, знали усіх звірів на імена.
А такий зоопарк був у нас вдома:

Тепер ним грається Федько.
Зараз такі іграшки купити неможливо. У найкращому випадку продають такі:

Більш реалістичні, що теж не погано.
Але мені до вподоби оті простенькі, пластмасові, з добрими мордочками :)

Соціалізація

Перше, що приніс Федько з дит.садка - це стрілялки. Складає пальці "пістолетом" і каже "пдш!" :)
Досі його це не дуже цікавило.
Обговорюємо правила - у неозброєних не стріляти - або "війна" для всіх, коли в кожного зброя, або - стріляти по мішенях...