Карпати

Ну що ж, ми повернулись, учора. Привезли із собою весну. Снігу в Карпатах не лишилося :)
Федько став на лижі, не те, щоб почав кататись, але став, постояв :) Я переступила через свій переляк і спустилась "під кріселками", навіть самій сподобалось... Ліпили сніговичків, ходили в баню... Від'їлися на півроку вперед.

Славське 2008

Але найбільшою пригодою для мене були відвідини музею-криївки УПА. Здається в мене почався новий етап зацікавлення історією.

Криївка УПА

Monopoly

Голосуйте! Залишилось 3 дні! (Результати голосування наразі приховують, щоб зберегти інтригу, або підло підтасувати результати)

"У грі „Монополія” готується до випуску нове світове видання „Тут і тепер” (Here & Now World Edition). Запрошуємо шанувальників з усіх куточків світу проголосувати за найбільші міста земної кулі. 22 міста з найбільшою кількістю голосів, зібраних з усього світу, будуть представлені на єдиній світовій дошці „Монополії”. "

Улюблені місцинки Фури

Ось, зібралась смішна колекція...

Улюблені місцинки Фури

Є (неприхована реклама)

Помаранчева революція

Прочитала перші кілька сторінок книги Оксани Забужко "Let my people go"... Не можу відірватись. Я так думаю, я так відчуваю. Книга про те, як одночасно проживати історію і осмислювати її.
Книга про Помаранчеву революцію. Як була, щоб там не казали згодом, а вона-таки була. Справжня. І я щиро впевпена, що саме в часи Помаранчевої революції народився український народ. Можливо вперше.
Люди, ми всі восени 2004 жили Майданом, ми вірили, і нас ніхто не міг купити. Давайте пам'ятати це відчуття. Відчуття єднання зовсім різних, але в чомусь однакових людей! Відчуття того, що ми є народ! Не дайте їм знову вкрасти в нас це відчуття свята волі! Не дайте витіснити його зневірою. Вони ще довго впиратимуться і перетягувати одне на одного ковдру... сучасні сині, білі й помаранчові. Але це вже не повинно нічого змінити. Помаранчева революція відбулася. Вона змінила нас, змінила, створила Україну. Не можна просто забути, або спотворити цю найсвітлішу мить України!
Я вірю в вас, ми зможемо все пам'ятати і розказувати нашим дітям як воно було насправді, а не так, як потім про це говорили. Адже ми стояли на Майдані не за політиків, не за Ющенка, не за Юлю. Ми стояли за правду і волю. Саме цим було наповнене морозне повітря над Майданом. Просто пам'ятайте!

Свободу не спинити!

Останній тролейбус

Останнім часом, щосуботи. В закутку Троєщини або на лавочці в парку або ще де-небудь... Люди граються. Словами, знаннями, думками.
Спершу Фьодов усім телефонує і призначає час і місце. Усі збираються, купляють щось алкоґолічне (вертикальна звичка) і...
За звичай першу гру-дві питання задає Дюша. Він відкриває свій ноутбук і читає...
"Господин Чернов, вам нравится когда с вами обращаются как с богом? А вам, господин Добровольский, нравится, когда с вами обращаются как с рабом? Внимание, вопрос..."
...
Мені випало грати всього двічі, але я вже не можу зупинитись... Вже вигадую свої питання і чекаю наступної гри.
...
Потім ведучим стає Волков - зі старенького пожовклого зошита - питання чемпіона "ЧтоГдеКогда". Часом, такі питання, які ніколи б не загадали у телевізійній версії гри :)
"Минута пошла... Десять секунд... Время, господа. Кто будет отвечать?"
Фьодов - капітан команди. Вони всю гру сваряться із Доцем, але найчастіше саме йому Фьодов дає відповідати. І найчастіше він відповідає правильно :) А тоді вони знов сваряться.
Поряд лежить гитара - на "мужикальные" паузи - перекури.
Так ми сидимо, граємо, поки не закінчується усе, що може горіти, поки Доц не починає так кричати, що на пів-квартала люди не можуть спати... І тоді вже їдемо додому. Дюша - на машині, а Волков завжди намагається встигнути на останній тролейбус. Іноді виходить.
До суботи лишилось 2 дні.