ранок

Пила мате на двох з фікусом...
Робила музику голосніше, аби не чути власних думок...

"Это я почему вредный был? Это все потому, что у меня велосипеда не было..."

Я закохана!
Він такий!.. Такий!...
З ним так легко і вільно...
Він сильний, хоча з першого погляду цього можна й не помітити, і водночас м'який...
З ним можна просто йти поряд і мовчати... А можна нестись навпростець по траві з шаленими криками...
З ним легко радіти простим речам, як у дитинстві: поривам вітру, розгойдуванню дерев, калюжам на дорозі, західному сонечку :)
Він слухає мене і з ним про все можна домовитись...
Отак, не очікуючи, отримала стільки радості :)

Веложаба

Тепер я не просто хитра жаба, тепер я хитра веложаба :)
Навесні Сьо купив собі велік. Тепер він їздить на ньому на роботу. В середу Сьо купив велік Федькові, бо з попереднього він вже начебто виріс. Федько кілька днів дивувався: "В тата є велік, в мене є, а в мами - немає..."
То вчора раптом ми виправили цю несправедливість.
Тепер я маю ідеальний транспортний засіб! Після КамАЗу, звичайно ;)
І з перемиканням передач і дисковими гальмами, чоколядного кольору :)
Сьо каже, дивись тільки, щоб він більше їздив, ніж стояв - і під таку благородну справу обіцяє відпускати мене з дому.
Отак мені одразу все - і велік, і кавалок волі :)

Спам еволюціонує

Мені в Авоську сиплеться доволі багацько спаму, але останням часом це не просто спам. Це якийсь високоінтелектуальний спам. Так, коментар до запису складається з якоїсь фрази, мила і, начебто, особистого сайту автора. І саме ці фрази збивають з пантелику. Наприклад:
"в Москве жара такая, а у Вас еще как-то хватает сил писать...",
"По моему у Вас украли эту статью и поместили на другом сайте. Я её уже видела",
"Всякие комментарии должны быть и хорошие и не очень",
або
"Позитива, конечно, не хватает, но читал на одном дыхании" - і це до статейки, скажімо, про класифікацію дисперсних систем ;)
Але, коли бачиш, що лінки ведуть до якихось і-нет магазинів або сайтів з евроремонту - одразу все стає на свої місця.

Коли я вже прикручу до Авоськи елементарний захист?

Анчісхаті

Анчісхаті

Звідси: http://ukr.pik.org.ua/news/2008/7/15/215420.htm

Одразу після Шешор починається новий Сезон френдування :)

Шешори. Багатоголося

Повернулись з Шешор. Сподобалось дивовижно. Особливих проблем з організацією не відчули, бо приїхали на фест завчасно. А от відокремлення зони генделиків від сцени - великий плюс. Трохи недолуго було організовано з транспортом, але, знову ж таки, це не завадило вчасно приїхати і поїхати...
Фоток не маю зовсім - не було коли фоткати :)
Як фест назвали Багатоголосся, так і пройшов він під цим знаком. Грузини - найкращі :) Майстер-клас став просто одкровенням!
Нажаль, не встигли послухати Сашка Лірника :( та й на ярмарку майже не були.
Проте хоч потанцювали :)
Ніщо не віщувало, аж раптом втрапили з Федьком в народне кіно... Для режисерів це був майстер-клас з режисури, а я спробувала, що відчувають актори.
„– Ви ніколи не хотіли бути актрисою?
– Ні, я хотіла бути водієм трамвая…”
Тепер маю думку, яка ще й спирається на власний досвід – дуже складна професія, багато в чому мені не зрозуміла, хоча свій кайф отримати, безумовно, можна.
Цікаво було поспілкуватись із Саніним – врівноважена, приємна людина.
Концерти були цікаві – Анчісхаті, Folk Now, Пропала грамота, Triller, Maraca… У чешки голос – просто неймовірний. Шкода, що на концерт третього дня ми вже не потрапили…
Наступного року їду на всі три дні!
Дякую всім, хто був причетний!

Вушко

 
Коли я читаю цікаву книгу, догукатись мене - марна справа. Хоч на вухо кричи. Зараз ще іноді щастить, а в дитинстві взагалі було нереально.
Так само нецікаву розповідь можна слухати й не чути.3meyc казав, що це додаткові слухові перетинки :)
Мамка моя зіштовшувалась з цим безпосередньо, колись (давно) коли намагалась виховувати мене. Щось розказує, повчає, а я що - мені хоть би хни: "Ти мені щось кажеш чи просто говориш? Бо я чую тільки У-у-у-у-у-у..."

Так ось до чого це я. Їдучи в метро захотілось провести експеримент. Одній людині дати почитати аж надто цікаву книжку, а другу просто так поряд посадити. А потім згенерувати якийсь звук, нетривалий але сильний, на межі больвого порогу...
Чи почує його той, хто поринув у читання?...
Хто хоче спробувати?

Бонус

Бонус до попереднього посту - фотки.

Айя-я

Текст, як завжди, у підписах до фотографій