Виделочка

Time zone

Остані тижні мені  живеться за казахським часом. Не знаю що з цим робити.
Алмаатинський час - вісім годин, тридцять три хвилини...

Виставка квітів

Днями були на Співочому полі на виставці квітів. Сама виставка не вразила аж ніяк, але сходили весело. Можу фотки показати, якщо хочете:

Виставка квітів

Весілля-новосілля

Фотки з весілля на Берковцях в П'ятихатках.

Весілля-Новосілля

На початку трохи нормальних фоток, під кінець - трохи глюків на довгих витримках.

Верблюди

Шльом

В продовження попереднього посту - крупним планом:

Федько, рогатка і Джек

Щось я почала порушувати свої власні правила. Ось відфоткала з малим цілу фотосесію. І навіть покажу, що вийшло.
Кадр 1. Загалом я ним лишилась незадоволена. Треба буде повернутись на це місце за іншого освітлення і зробити трохи більше дублів, щоб замах був більш відчутним...


Кадр 2. Майстер-клас в рамках проекту відновлення найкращих традицій дитинства


Кадр 3. Руїни шкільної теплички


Кадр 4. Вечір, парк, Джек


Що скажете?

Міша Гордін

Дуже люблю, коли інформація сама приходить до мене, з різних джерел, навіть коли не чекаєш. Вже була забула, що передплатила на друге півріччя Photographer, як ось він прийшов, а там...
Дуже добре, ще ні про що не знати, не чути відомих імен, не мати авторитетів. Отак для мене в фотографії зараз - відкриття за відкриттям. На цей раз - це Міша Гордін.

Коли я побачила цю світлину - не втрималася, побігла всім показувати зі словами "Ось, що я маю на увазі, коли кажу, що хочу знімати чоловіче ню!"... Тобто ню це не самоціль, а тільки засіб передати думку. Оголене тіло приваблює тим, що немає нічого зайвого.
Мені дивно було усвідомити, що будь-які прикраси, кульчики, намисто, що я сама полюбляю в житті, настільки заважатимуть мені на фотографії. Отак, знимкуючи портрет, підсвідомо хочеться поприбирати усі прикраси... а далі - змити з моделі макіяж, якщо він був... а наступним кроком - є зайвість одягу. Це мабуть підсвідомий потяг докопатись до суті... Можливо згодом то перестане мені заважати, але хтозна...
У фотографіях Гордіна ідея відчувається настільки виразно, що немає потреби про це говорити взагалі. МІнімалістичність в деталях і така логічна відсутність кольору. Там де важлива суть, головне не залишити нічого зайвого. І те все, що я наговорила про ню - взагалі не потрібно, бо тут абсолютно зрозуміло - що це лише інструмент, лише засіб втілення ідеї.

Ох, думаю фрази про те що ще "вчитися і вчитися" - абсолютно зайві... :)

Книжковий ярмарок

Книжковий ярмарок

Сходили оце ми з Федьком на книжковий ярмарок, що був на Броварському проспекті. Дуже прикольно сходили, і книжок купили хороших і недалеко їхати.
От за що люблю книжкові ярмарки - так то за ціни :)
Федькові купили серію книжечок - коротенькі але чудові історії, з гарнюніми ілюстраціями, видавництва "Країна мрій" - по 8 грн:

Поповнили колекцію навчальних дисків від Atlantic-Records.
У нас вже були:

А тепер маємо ще й:

Не можу сказати, що вони ідеально зроблені - інтерфейс не всюди доступний дитині, завдання не завжди рівнозначні за складністю, але в цілому - дуже непогано. Багато цікавої інформації. Зміст тексту на рівень вищий за зображення. І що головне - українською мовою.
Ще купили аудіокнигу, бо Федько останнім часом добре втикнув слухати казочки. Тільки в нього переважно мої, перезаписані з платівок. Вони дуже кльові, але всі російською мовою.
А тут у Видавництві Старого Лева знайшли Кіплінга про Рікі-Тікі-Таві та інші історії, в дуже хорошому перекладі:

Ось, а себе я також не обійшла. Тепер маю фотоальбом Анни Войтенко:

Пошкодувала, що не придбала ще й журнальчик:
- ну, може якось і
І ще ось книга, що зацікавила змістом, побачимо, що там далі. Даніел Белград "Культура спонтанності: Імпровізація і мистецтво в повоєнній Америці":

Ну ось, за великим рахунком це все.
Нагадую, за тиждень в Українському домі:


І вже завчасно шкодую, що цьогоріч не потраплю до Львову на Форум видавців...

I need some comments

pinhole camera

В "Будинку іграшок" продається

коштує 105 грн. 30 коп.

Медовий місяць ;)

Ось, захотілося написати, що Федько поїхав на канікули. Ми вирішили до 1 вересня влаштувати йому канікули і не водити в садочок, ну, щоб потім з новими силами з осені і все таке. А тут у діда відпустка, у бабусі відпустка - і ось зібрались вони втрьох і поїхали в Бердичів. А нас із Сьо залишили. Вдома. Вдвох. (Фьокла ще із Карпат не повернулась).
Вперше в житті ми маємо оці кілька днів тільки вдвох - це капець як дивно :) Дивно дивитись по вечорах кіно, в тиші, без навколишніх звуків. Дивно казати "Надобраніч!" тільки один раз за вечір. Дивно прокидатись від того, що кицька нявкає, бо її ще ніхто не встиг погодувати. І просто неможливо приготувати їжу на двох - за звичкою рука тягнеться кришити більше овочів ніж потрібно і вкидати то все у великі казанки :)
Досі ми тільки вдвох бували лише в мандрах, але не вдома. Зазвичай у людей таке після весілля - починають жити разом, готують один одному сніданки, дивляться вдвох фільми... Оте все ще називають "медовий місяць"....
А ми живемо точно як за Дюшиною піснею:
"...и в ЗАГС отведу тебя прям из роддома,
и там лишь признаюсь в любви..."
Одружилися, коли Федькові було вже 8 місяців, а до "медового місяця" дожили після 8 років спільного життя... :)
Мені подобається :)

Public enemies

Побачивши цей постер

дуже захотілося подивитись. Та й справді - Велика депресія, ганстерська романтика, Джонні Депп, Маріон Котіяр, яка мені так сподобалась у фільмі "Життя в рожевому кольорі" - передчуття було чудове... Але не все так сталося як гадалося. Спершу хотіла сходити в кінотеатр, але зрештою дивились вдома - от і добре, не шкода витрачених грошей. Сказати, що фільм не вразив - нічого не сказати... Здається, цього року можна вже колекціонувати події під гаслом "як найганебніше зреалізувати найкращу ідею"... Словом - не дивіться, не витрачайте час.
(А ще ніяк не розумію, навіщо назву фільму "Public enemies" перекладати як "Джонні Д." - типу "...ага, режисер фільму не помітив цього співпадіння, а ось ми помітили!")

От справді - краще подивіться "Життя в рожевому кольорі"

Pentatonic scale

До чого прикольно :)


Pentatonic scale — это музыкальная гамма, некоторая последовательность высот звуков (нот), которая исторически сложилась и считается гармоничной.
По-русски она «пентатоника». В данном ролике состоит только из пяти достаточно устойчивых ступеней обычной гаммы: I, II, III, V, VI. На ней базируется музыка, которую мы привыкли называть «восточной» (или «японской», «китайской»), а так же большое количество рок-соло, джаз- и блюз-соло. Пентатоника получится, если на рояле сыграть по одним чёрным клавишам, подряд, начиная с до-диеза.

Між іншим - це ідея для всяких там фестивалів, майстерень, можна спробувати відтворити.

Metro

"отсюда пошла земля русская"

Фотки з учорашнього концерту Чудінова

Чудінов на БЖ

Федькові фотки

Коли Федько тільки-но народився, в мене з’явилось дві цікавинки. Перша - мені дуже хотілося розпитувати його про сни. Тому, тільки-но він навчився говорити, я його весь час розпитую про те, що йому снилося. А друга - мені цікаво було побачити світ таким, яким він його бачить. З малюванням у Федька якось не дуже складається, тому лишається фотографія. Отже при першій нагоді я віддала малому свій «подержанный Kodak-автомат». Добре, що в маленьких дітей ще не має такого почуття протесту проти того, чим цікавляться батьки :) І він почав фотографувати, з початку цього року. А потім на день народження хрещені подарувати йому примітивну цифромильничку – щоб заощаджувати на плівці :) (але, щиро кажучи, передивляючись зараз його фотографії - плівкові цікавіше, можливо тому, що там ще якийсь час, поки проявлять плівку, зберігається інтрига - що ж він там назнімав) Ось. Я його ніяк не обмежую, не вчу що і як знімати - він сам обирає об'єкти і час зйомки. Єдине що, в приміщенні в нього майже нічого цікавого не виходить, зате на вулиці - часом щось трапляється :) Зараз покажу дещо з того, що в нього виходить.

Оце перші січневі фотографії:




Далі - плівка десь за лютий-березень:


"Долина желаний"


Майже інь-ян ;)



А це - одна з моїх улюблених:


Ну й на сам кінець - Кримські:


З вікна поїзда


А це - Федько цього року сам піднімався до джерела на Айя і звідти фоткав.

Ось :) Взагалі, кому цікаво, Федькові фотки лежать тут.

Київське літо

Ось, Фьокла чекає на мене, сидячи на сходах, а я не поспішаю - фоткаю її з-за припаркованої машини :)
Київське літо, таке, яким я його відчуваю і люблю - на цій світлині добре відчувається.

Кому який варіант більше подобається?
 

Де наша корівка?

Кривошеї зняли мультик :)

Ще з архівного