30 листопада 2009

Ich

Інформація для тих, з ким ми давно не бачились :)
Я тепер виглядаю приблизно так:

Севастополь

Зараз буду псувати карму - розказувати про свої успіхи :)

За результатами ІІІ Севастопольського фотосалону "Молодежь фотографирует или Мастерам вход В" маю відзнаку у номінації "Найкраща жанрова фотографія". Приємно, це зі мною таке вперше :)
Отак от.
Шкода, що на відкриття виставки ніяк не потрапляю...

27 листопада 2009

26 листопада 2009

Троєщина, любове моя!

Колись давно я робила підбірочку фотографій - "Троєщина, якою вона не є".
Троєщина... якою вона не є
Але то було давно.
Останнім часом багато гуляю. Не далеко, звісно. І весь час натрапляю на щось, що хочеться зазнимкувати. Тільки от фотоапарат весь час забуваю, тому знімаю переважно мобілочкою. Отже, про Троєщину, якою вона є:
Троєщина, mon amour

23 листопада 2009

Крейдування



А ви помітили, яка дивовижна осінь цьогоріч? А небо? А листя? А світло? :)

Розмови на кухні


Кухонні розмови... зазвичай важливі... Про що? Про сенс буття, про державний устрій, про справедливість, про єдину на світі жінку, про дружбу, про заповітну мрію... просто розмови з "вішанням топорів", читання в голос... Розмови за горнятком чаю, кавою, грузинським вином, горілкою...
В різні часи розмов на кухні то більше, то менше. Он, востаннє пік кухонних розмов був в революцію (ага, сьогодні "День свободы от забот" - по tv нагадали). І ось зараз знову побільшало, тільки інших. Феклуша ходить на йогу, досліджує чакри, займається самоаналізом... самі цікавинки переказує нам - всі потроху починаємо копатись в собі, в стосунках між людьми. Розкопуємо застарілі невирішені конфлікти, щоправда рішень досі не знайшли :) А у Федька - яскрава "криза середнього дитинства" :) - ще один привід для психологічних досліджень.
Цікаво.
Усвідомила, що всередині, в душі, гармонії маю значно більше, ніж зовні. Я спокійна наодинці з собою, а зовнішній світ розбурхує той внутрішній спокій - то тішить, то обурює. Але зараз я думаю, що це добре. І нірвана поки що не видається мені тим, чого варто прагнути...

22 листопада 2009

Афганістан

Фотографії війни і стихійних лих - найбільш суперечливі, але, мабуть, і найбільш виразні.
Колись я сказала, що мені подобаються фільми про війну, за що почула кілька різких фраз про те, як взагалі можна любити
будь-що про війну...
Про фотографії з війни не можу сказати, що я їх люблю дивитись, тобто не більше за інші фотографії. Але цікаво. Складати своє уявлення про ті події. А якщо абстрагуватись від суті зображеного - трапляються просто фотографічно цікаві кадри.
Ось, дякуючи одному північному сусіду ;) натрапила:





Там ще багато цікавих. З гелікоптерами, з солдатами в "могилках"... Варто подивитись.

14 листопада 2009

Я не проти вакинації як такої, я проти необдуманих кроків і спекуляцій на чужій біді

...Согласно Постановлению, государство будет проводить не только санитарно-просветительскую работу о пользе вакцинации, но и пропаганду, учитывающую региональные отличия и особенности целевых групп населения, к которым, в первую очередь, относятся врачи и беременные.
В свою очередь, хотелось бы, чтобы при принятии решения гражданам была доступна и другая информация, например:
- о том, что применяющиеся вакцины против пандемического гриппа созданы в срочном порядке (с момента их изобретения прошли всего 2-3 месяца) и не прошли всего полагающегося перечня испытаний;
- о том, что половина врачей Великобритании и Франции не намерена вакцинироваться против грипа A/H1N1;
- о том, что американские государственные органы и производители вакцин официально предупреждают о том, что вакцины не проверены надлежащим образом и рекомендуют назначать их, в частности, беременным женщинам, только в случае острой необходимости;
- о том, что в Швейцарии запрещена вакцинация пожилых и беременных британской вакциной против пандемического гриппа, которая сейчас проходит ускоренную процедуру регистрации в Украине;
- о том, что по действующему американскому законодательству производители вакцин против пандемических заболеваний имеют иммунитет против судебных претензий;
- о том, что президент США Барак Обама не дал согласие на вакцинацию своих детей;
- о том, что правительство Германии приобрело два вида вакцин: несколько миллионов доз "обычных", для простых граждан, и несколько десятков тысяч - тех, кто "равноправнее", во главе с Анжелой Меркель;
- наконец, о том, что в двух странах (из шести, начавших кампанию вакцинации против пандемического гриппа) прививки остановлены после первых сообщениях о трагических случаях. Случаи смерти вскоре после вакцинации отмечены в Норвегии, Швеции, Израиле, Венгрии...

Kinder, Küche, Kirche, Kleider. Частина третя

Після побутової хімії я взялась за дослідження ринку косметики. В мене взагалі-то потреби не великі, але вимоги до якості доволі високі. В мене було два критерії відбору. Перший - це екологічність, а другий - підтримка вітчизняного виробника. Знайти ідеальні поєднання цих двох факторів майже неможливо, але хоча б спробувати.

Креми, гелі для волосся, молочко для тіла, і таке інше я вже не перший рік замовляю в інтернет-магазині GreenMama. Мені подобається відсутність тваринних жирів у кремах, що, виявляється, дуже підходить моїй шкірі.

Але їхні шампуні мені не підходять. Тому я спершу користувалась твердими шампунями Lush - вони дуже якісні, чудово впливають на шкіру голови й волосся, але от ціна в них - трохи кусюча. Близько 80 грн. за кружальце шампуню, хоча його й вистачало мені приблизно на 4-6 місяців. Але ось нещодавно Феклуша принесла з хенд-мейдівської виставки саморобний твердий шампуньчик, здається від , який ідеально замінив мені Lush, та ще й ціна приємно потішила. Так до виконання пункту першого щодо екологічності, сам собою виконався пункт другий - щодо національного виробника :)

Саме цікаве почалося. коли я перейшла до зубної пасти. Прочитавши одну статейку відкрила для себе, що альтернатива сolgate-ам і аquafresh-ам хоч слабенька, але є. Мені ці розкручені пасти дуже неприємні на смак. В пошуках варіантів перше, що я спробувала - зубний порошок. Крейда крейдою :) Коштує копійки, але користуватись незручно. До того ж, кажуть - не надто гігієнічно. Зрозуміло, чому тепер його майже повністю витуснили зубні пасти. Але зубну пасту, що виготовлена в Україні не так то просто знайти у продажу. Найбільш досяжною є "Биокон" - майже в кожній аптеці, її виготовляють в Донецьку. Дивно, сонцезахисний крем "Биокон" я бачила вже давно, а от на зубну пасту ніколи не звертала уваги. 95% зубної пасти в Україні - імпортна. Я спробувала і ту, що з екстрактом п'явки (з префіксом "гірудо") і ту, що без. Нормально, подобається. Дуже стриманий смак, і відчуття чистоти.
А от з дитячими зубними пастами поки що не ясно. Зараз купую Lacalut дитячу, хотіла купляти "Аленку", але чомусь не бачу її в продажу, тай відгуки про неї суперечливі. Дуже хочеться знайти не надто солодку і найбільш безпечну.

Далі - щодо дезодоранту. Аерозолями я не користувалась ніколи, навіть коли ще й не здогадувалась про фреони. Наразі користуюся Yves Rocher - запах подобається. Але хочеться уникнути антиперспірантів, які блокують виділення поту, бо це спричиняє, по-перше, закриття пор шкіри, а по-друге, підвищення температури тіла (основне призначення потовиділення - охолодження). Також варто врахувати шкідливість сполук алюмінію. Єдина альтернатива, яку я наразі знайшла це Кристал, але сама ним ще не користувалась, тому про ефективність нічого сказати не можу.


Коли збирала інформацію про косметичні засоби, що виготовляють в Україні, натрапила на цікаву контору "Natural Therapy", які почали виготовляти косметику з грязей Сиваша. Хочу якось спробувати, може бути хороша штука, a la "косметика метрового моря".

Будьте здоровими і гарними!

13 листопада 2009

Зір

Моїй бабці 95 років. Років 20 тому вона втратила зір. Мабуть то катаракта, чи щось таке. Але напевно невідомо, бо до лікарів вона не ходить та й ніколи не ходила. Усі болячки все життя лікувала тільки соняшниковою олією і валер'янкою...
Так ось, в останні роки вона почала знову потроху бачити. Спершу почала помічати світлі й темні плями. Зараз потроху впізнає людей і навіть розрізняє гроші. То може то зворотній процес? Тобто зір може відновитись сам собою, без ліків і лазерів... тільки не кожний може дожити до того часу...

Денискові оповідання

Читали "Денискові оповідання" Федькові перед сном. Реготали всією сім'єю так, що будили найменшенького :) Шкода, що книжечка так швидко закінчилась... Здається оригінал російською мовою довший. Треба буде почитати ще й в оригіналі. Хоча український переклад гідний.

10 листопада 2009

10



10 лет назад они пришли из небытия, вскормленные пеплом русского рока 80-х, юные хулиганы от искусства, с кучей личных проблем и с тоннами строк, в которых было, о чём поведать большому миру;

10 лет назад они неожиданно стали единым целым – сверкающий бисер талантливых волков-одиночек, бард-рок формация ТО «Вертикаль»

10 лет подряд они грызли глотки друг другу в «дружном серпентариуме», но стояли насмерть друг за друга в любом конфликте – будь то творческий спор или уличная бойня;

10 лет подряд они с завидной регулярностью брали все возможные и невозможные призы на фестивалях и конкурсах.

10 лет подряд их слушали и звали на концерты в более чем сотню городов СНГ…

10 лет подряд их песни ходили по людям: диктофонными кассетами, «сарафанным радио», мэйлами, mp3-записями, студийными дисками…

10 лет: за это время они повзрослели – карьерный рост и дети, кризис среднего возраста и неумолимый цинизм;

Но.

Все эти 10 лет ТО «Вертикаль» жила одним: настоящая музыка, настоящая страсть, настоящие эмоции.

Скоро нам десять лет. Колоссальный срок для такой формации. Но мы ещё вместе и у нас хватит сил поставить этот мир с ног на голову. Иначе – зачем всё?

ТО «Вертикаль» объявляет о своём юбилее и приглашает всех…
- тех, кто прошли с нами долгий путь длиной в ~ 3650 дней;
- тех, кто оказывались рядом, когда это было нужно;
- тех, кто слышал нас мельком и только в записи;
- тех, кто не слышал нас совсем и хочет поглядеть на «странных зверушек»
- и, конечно же, тех, кто нас ненавидит – это всяко лучше гиблого равнодушия
…на юбилейный концерт ТО «Вертикаль», посвящённый десятилетию творческого безумия и бескомпромиссности.

КОНЦЕРТНАЯ ПРОГРАММА : ДЕСЯТИЛЕТИЕ ТО"ВЕРТИКАЛЬ"

Учасники концерта:
Слава Рассыпаев
Николай Музалев
Валентина Голощапова
Марина Николайчук
Инна Волошина
Дмитрий Политыко
Александр Гросман
Сергей Кривошея
Андрей Кулинский
Вадим Волков
Вадим Народицкий
Игорь Горовой
гр. Одновидимость
гр. Самі Свої
гр. Ремонт Бампера (Н.Недорезов)
гр. Журавленок И Молнии (К.Чудинов)
гр. SЮR Вand
гр. ТаРута
гр. Больно Далеко
гр. Сердце Дурака
гр. Тэлери

Возможны изменения
Десятилетие празнуем по адресу: Челябинская 7 А (Школа джазового и эстрадного искусств)
19 декабря 2009 года, начиная с 16:00
Вход 30 грн.
Контактный телефон 096 374 7003

04 листопада 2009

PixelArt

Луїджи. Холст, акрил
а також
Луїжди. Lego

Так, дехто (не будемо тицяти пальцями) фанат :) Але фанатіє не так від Луїджи і навіть не від Маріо, а від піксельної графіки :)

03 листопада 2009

4х2

Давно не фотографувала для душі. Вдома фоткаю лише моїх мужиків та Фьоклині поробки, а на вулицю систематично забуваю захопити фотоапарат... Щоб якось зрушити з місця і вирватись із цього замкненого кола, знимкую хоча б на мобілку.

Поряд з нашим домом нарешті добудували багатоповерхівку. Там зараз все таке неприродньо рівне, чисте... якби ще дочекатись цікавого світла - можна ловити геометрію.

Місто вимерло

Гуляти з малими на вулиці - одне задоволення. Вулиці порожні, в парку - людей п'ять. Це при тому, що зазвичай перша половина дня на Троєщині - суцільний дитячий садок - на вулицях орди мамашок з візочками.
І оскільки ми почуваємось добре (тьфу-тьфу-тьфу), а віруси на морозному повітрі почуваються набагато гірше ніж люди, то прогулянки наразі чи не найбезпечніше заняття :)
Ось, лазили по деревах:






01 листопада 2009

Шукати баранця

Від мультового режисера захопливого детективу "Де наша корівка?"...
вперше на великому екрані!
новий фільм з ще більш закрученим детективним сюжетом "Шукати баранця"... :)

Панацея

Не знаю, чи писала колись про нашу альтертанивну медицину, ось в розпалі епідемії хочу поділитися :) Називається метротерапія. Не від слова метрО, а від мЕтро, тобто μετρέω з грецької «вимірюю».
Так ось, якщо якось нездужаєте, першим ділом треба виміряти температуру. Як не допомогло - виміряти тиск. Якщо розібрало настільки, що вже й це не допомагає - зважитись, виміряти зріст, порахувати пульс. У найбільш критичних випадках - визначити об'єм тіла за архімедовим методом (зануренням у ванну з подальшим збиранням вихлюпнутої води). Можливі також локальні лікувальні процедури - вимірювання об'єму талії, стегон, грудей, голови тощо :) Допомагає безвідмовно і, що характерно - від усіх хвороб!

Але наші урядники пішли далі... не можна недооцінити такий чудовий протиепідемічний засіб як марлева маска. Просто таки панацея - як ми досі жили без них...
Та перш ніж спустити ті мільйони тонн марлі, може краще б вже запровадили маски "Доктор Чума" - було б, принаймні, веселіше і, зрештою, точно дієвіше... А яких стріт-фоток колоритних можна назнимкувати!... (Кому що, а курці - просо :)
Хто не знає "Доктор Чума" - це такі венеціанські маски, з довгим дзьобом. Їх носили лікарі в часи чуми. В довгий ніс насипали різні лікарські засоби, ефірні олії, що запобігали зараженню.

Бувайте здорові!
(Пішла вигадувати заняття з малими на три тижні - поки садочок буде закритий)