Люди добрі!
Вибачте, що до вас звертаюся...
Якщо комусь байдуже, і не хочеться йти на вибори. От просто по-людськи я вас розумію, але й ви мене зрозумійте... в мене двоє маленьких дітей, мені не можна нервуватися... Це що ж, знову йти в сховок - не дивитись новин і вітання Президента з Новим Роком... а перша леді... просто мрія... ніякі постмайданові розчарування не скасують оцього:
Будь ласка, якщо вам все рівно, то зробіть мені ласку...
Що б там не казали, а все ж таки "лучше с Юлей потерять, чем с Януком найти"...
Вибачте ще раз, сподіваюсь вдалося донести думку.
Хай щастить!
29 січня 2010
27 січня 2010
18 січня 2010
13 січня 2010
Менше зло
Знову ми стоїмо перед вибором, а вибору немає. Невже так буде завжди? Невже жодного разу за життя не випаде нагоди обрати дійсно ту людину, яка буде гідною?
Риторичне питання.
Вибору немає, але тим не менше будемо вибирати.
В неділю піду і проголосую за Гриценка. Не тому що він білий і пухнастий, але з усих кандидатів він видається мені найбільш адекватним. Просто освічена людина, яка може висловити власну думку. Але я не надто захоплююсь, аби не усвідомлювати, що ті, хто грає у Велику Політику так чи інакше грають за її правилами. Тим не менше, цей вибір мені зробити буде не соромно.
Цей вибір я ще в змозі зробити, а от якщо події розгортатимуться за найбільш ймовірним сценарієм – другий тур з Януковичем і Тимошенко. Отут починаються серйозні вагання.
Я зараз не в тій фазі, щоб не ходити на вибори або голосувати проти всіх. Якщо є хоч найменша ймовірність, що мій голос якось врахують і він не буде нівельований обсягами фальсифікацій, я маю його віддати свідомо. От тільки кому…
Ніяк не можу застосувати тут правило «меншого зла». Не знаю яке зло менше.
Одне зло – трохи тупувате, нахабне, обмежене, не витримує ніякого фейс-контролю (тобто, неможливо повестись навіть на «красивые глазки»). Друга зло – дуже дієве (але кінцева мета зусиль дуже сумнівна), харизматичне, безпринципне і норовливе. Від другого зла очевидно буде більше наслідків – тільки негативних чи траплятимуться й позитивні наразі невідомо. Перше ж зло викликатиме відразу кожною своєю появою на людях, і боюся, що не лише у мене, а й у очільників інших країн. Гірше «обличчя країни» важко собі уявити… Окрім того за спиною у невиразного першого зла вочевидь юрбиться ціла зграя активних і дієвих, які будуть впотай нищити мою країну. А друге зло, робитиме все те саме, але у відкриту, намагаючись змалювати то як благо…
Ну немає серед них меншого зла! Просто два різні зла, на смак, на вибір…
Бідна-бідна Україна… Доводиться тільки сподіватись, що їй стане запасу міцності то все подужати. Зрештою, ми таки дуже непередбачувані, в нас такі приховані резерви, що якби їх вдало вивільнити – ми б ого-го! Але поки не притисне ніхто й не сіпнеться… Так і живемо.
Вибачайте, що й я про це. Але якось сьогодні багато думалося про це, треба було кудись вихлюпнути :)
Риторичне питання.
Вибору немає, але тим не менше будемо вибирати.
В неділю піду і проголосую за Гриценка. Не тому що він білий і пухнастий, але з усих кандидатів він видається мені найбільш адекватним. Просто освічена людина, яка може висловити власну думку. Але я не надто захоплююсь, аби не усвідомлювати, що ті, хто грає у Велику Політику так чи інакше грають за її правилами. Тим не менше, цей вибір мені зробити буде не соромно.
Цей вибір я ще в змозі зробити, а от якщо події розгортатимуться за найбільш ймовірним сценарієм – другий тур з Януковичем і Тимошенко. Отут починаються серйозні вагання.
Я зараз не в тій фазі, щоб не ходити на вибори або голосувати проти всіх. Якщо є хоч найменша ймовірність, що мій голос якось врахують і він не буде нівельований обсягами фальсифікацій, я маю його віддати свідомо. От тільки кому…
Ніяк не можу застосувати тут правило «меншого зла». Не знаю яке зло менше.
Одне зло – трохи тупувате, нахабне, обмежене, не витримує ніякого фейс-контролю (тобто, неможливо повестись навіть на «красивые глазки»). Друга зло – дуже дієве (але кінцева мета зусиль дуже сумнівна), харизматичне, безпринципне і норовливе. Від другого зла очевидно буде більше наслідків – тільки негативних чи траплятимуться й позитивні наразі невідомо. Перше ж зло викликатиме відразу кожною своєю появою на людях, і боюся, що не лише у мене, а й у очільників інших країн. Гірше «обличчя країни» важко собі уявити… Окрім того за спиною у невиразного першого зла вочевидь юрбиться ціла зграя активних і дієвих, які будуть впотай нищити мою країну. А друге зло, робитиме все те саме, але у відкриту, намагаючись змалювати то як благо…
Ну немає серед них меншого зла! Просто два різні зла, на смак, на вибір…
Бідна-бідна Україна… Доводиться тільки сподіватись, що їй стане запасу міцності то все подужати. Зрештою, ми таки дуже непередбачувані, в нас такі приховані резерви, що якби їх вдало вивільнити – ми б ого-го! Але поки не притисне ніхто й не сіпнеться… Так і живемо.
Вибачайте, що й я про це. Але якось сьогодні багато думалося про це, треба було кудись вихлюпнути :)
«О-о-у-о-у-о, это странное место собез…»
Уся зіщулившись всередині, як завжди буває коли треба отримати від держави щось «бєзвозмєздно», я пішла оформлювати допомогу на дитину.
Під час реєстрації дитинча в РАЦС видали витяг з реєстру. Це раз.
Свідоцтво про народження дитини і його копія. Це два.
Потім я пішла в банк і оформила окремий рахунок, на який повинні нараховувати гроші (на другу дитину 25 000 гривень, одноразово 4 840 гривень і решта суми протягом наступних 24 місяців по 840 гривень щомісяця). Взяла виписку з реквізитами банку і рахунку. Це три.
Заява про нарахування грошей пишеться на місці. Це чотири.
Далі саме цікаве.
Для отримання коштів на другу дитину, треба підтвердити, що вона дійсно друга (того, що це зазначено у витягу з реєстру РАЦС недостатньо). Необхідна довідка з ЖЕКу про склад сім’ї. Для цього діти повинні бути прописані, тобто зареєстровані. В мене ситуація найпростіша – ми всі зареєстровані за однією адресою, де й мешкаємо.
Але, спершу все ж треба прописати (зареєструвати) другу дитину. Для цього пропонують взяти бланк (за 2 грн.)

і написати заяву ось такого змісту:
Начальнику ЖЕК-… (прізвище, ініціали)
(прізвище, ім’я, по-батькові матері дитини),
що мешкає за адресою
(адреса)
Заява
Прошу Вас зареєструвати мою дитину (прізвище, ім’я, по-батькові матері дитини) за згаданою вище адресою на постійне місце проживання.
(дата, підпис)
Я, (прізвище, ім’я, по-батькові батька дитини), не заперечую проти реєстрації моєї дитини за згаданою вище адресою.
(дата, підпис)
Для кооперативних будинків, заяву повинен завізувати голова кооперативу і прикласти печатку.
Потім паспортистка заповнює бланк, бере заяву, паспорт матері і свідоцтво про народження дитини і через кілька днів дитину реєструють.
Тепер можна оформлювати довідку про склад сім’ї. Для чого необхідно взяти інший бланк (за 50 коп.)

паспорти усіх дорослих і свідоцтва про народження усіх дітей, що зареєстровані за адресою. У начальника ЖЕКу прикласти печатку. Це п’ять.
Оці п’ять пунктів перераховані в соцзабезі як необхідні документи для отримання допомоги на дитину. Але окрім того необхідно ще мати копію паспорта і ідентифікаційного коду. А також копію наказу з місця роботи про надання відпустки з догляду за дитиною до трьох років. Це буде шість, сім і вісім. Начебто все.
P.S.: взагалі доволі швидко, я думала буде гірше. Якби ще інформували про все вчасно, які саме документи, які копії, щоб по декілька разів не ходити – було б взагалі чудово. Тому й пишу тут, раптом кому знадобиться :)
Під час реєстрації дитинча в РАЦС видали витяг з реєстру. Це раз.
Свідоцтво про народження дитини і його копія. Це два.
Потім я пішла в банк і оформила окремий рахунок, на який повинні нараховувати гроші (на другу дитину 25 000 гривень, одноразово 4 840 гривень і решта суми протягом наступних 24 місяців по 840 гривень щомісяця). Взяла виписку з реквізитами банку і рахунку. Це три.
Заява про нарахування грошей пишеться на місці. Це чотири.
Далі саме цікаве.
Для отримання коштів на другу дитину, треба підтвердити, що вона дійсно друга (того, що це зазначено у витягу з реєстру РАЦС недостатньо). Необхідна довідка з ЖЕКу про склад сім’ї. Для цього діти повинні бути прописані, тобто зареєстровані. В мене ситуація найпростіша – ми всі зареєстровані за однією адресою, де й мешкаємо.
Але, спершу все ж треба прописати (зареєструвати) другу дитину. Для цього пропонують взяти бланк (за 2 грн.)

і написати заяву ось такого змісту:
Начальнику ЖЕК-… (прізвище, ініціали)
(прізвище, ім’я, по-батькові матері дитини),
що мешкає за адресою
(адреса)
Заява
Прошу Вас зареєструвати мою дитину (прізвище, ім’я, по-батькові матері дитини) за згаданою вище адресою на постійне місце проживання.
(дата, підпис)
Я, (прізвище, ім’я, по-батькові батька дитини), не заперечую проти реєстрації моєї дитини за згаданою вище адресою.
(дата, підпис)
Для кооперативних будинків, заяву повинен завізувати голова кооперативу і прикласти печатку.
Потім паспортистка заповнює бланк, бере заяву, паспорт матері і свідоцтво про народження дитини і через кілька днів дитину реєструють.
Тепер можна оформлювати довідку про склад сім’ї. Для чого необхідно взяти інший бланк (за 50 коп.)

паспорти усіх дорослих і свідоцтва про народження усіх дітей, що зареєстровані за адресою. У начальника ЖЕКу прикласти печатку. Це п’ять.
Оці п’ять пунктів перераховані в соцзабезі як необхідні документи для отримання допомоги на дитину. Але окрім того необхідно ще мати копію паспорта і ідентифікаційного коду. А також копію наказу з місця роботи про надання відпустки з догляду за дитиною до трьох років. Це буде шість, сім і вісім. Начебто все.
P.S.: взагалі доволі швидко, я думала буде гірше. Якби ще інформували про все вчасно, які саме документи, які копії, щоб по декілька разів не ходити – було б взагалі чудово. Тому й пишу тут, раптом кому знадобиться :)
йожик
скучила за Феклушею. вона десь там в Криму йожиться (семінар з йоги) і не дзвонить з неділі. і ще до наступної неділі не подзвонить... ех.
"Картинки в моей голове" (с)
10 січня 2010
Два слова про святкові забавки
Сніголіпка проходила під лозунгом "Подаруй Троєщині радість" - народ радів, знимкував на мобілки, водив хороводи. Взагалі на диво ніхто нічого не зламав. Праска простояла до вечора і завалилась сама. Все ж таки відлига. Котик навіть дожив до ранку. Мобілки, схоже, змінили психологію людей. Коли проходять повз снігову бабу, завжди хочеться щось зробити. Раніше можна було тільки зламати, а тепер можна сфоткати і йти собі далі :)
(щоправда, іґлу, зліплене наступного дня, таки розваляли. То, мабуть, для балансу :) )
Так, до слова, Фьокло терпіти не може котиків ;) От нашу котусяку любить, а робити їх будь з чого - вже ні:

В продовження славної серії побутових приладів:

Більше картинок тут:
(щоправда, іґлу, зліплене наступного дня, таки розваляли. То, мабуть, для балансу :) )
Так, до слова, Фьокло терпіти не може котиків ;) От нашу котусяку любить, а робити їх будь з чого - вже ні:

В продовження славної серії побутових приладів:

Більше картинок тут:
![]() |
| Снігові скульптури |
09 січня 2010
05 січня 2010
02 січня 2010
2010
Не відкладаючи у далекий кут напишу трохи про наш Новий Рік.
Проводжали 2009 ми вдома, як годиться, з ялинкою, гостями, подарунками, Дідом Морозом і навіть шампанським. Посвяткували і в дитячий час тихенько розійшлися. Фьокла, Че і Наше Літо подалися на 5хатки. Федько досидів таки до 0:00 ледве не заснув сидячи :) завалився спати. Та й ми невдовзі також. Виспались, а на ранок зібрались і, прихопивши 2 стільці, також рушили на 5хатки. Там було весело. Поки ті, хто лишився з ночі, додивлялись "Across the Univerce", Кривошеї будували іґлу:

Приблудився якийсь котик. Можна сказати - знайшов дах над головою:

А піанінко пересунули дуже вдало - тепер воно працює на два фронти - то ф-но, а то опа! і барна стійка:

І тут раптом ні з того, ні з сього, як і всі імпровізації, почалося ось це:
Василько весь цей час спав у мене в слінгу (як колись наснилося, так і є - в одній руці дитинча, в другій - фотоапарат :) Його не розбудило навіть оце:
Плавний перехід - і стихійна фотосесія.
Пізній вечір. Напівпорожній бар. Самотній ковбой.
Життя самотнього ковбоя починає налагоджуватись

Невдовзі стає вже зовсім добре:

В цей час за стіною народжуються театральні задуми. Представляємо вашій увазі "Гамлет" Філатова:
Розгулялися - почалися якісь східні єдиноборства з елементами танґо:

Федько також розгулявся дай боже, тому ми почали збиратись додому :)

Непогано починається цей рік :)
Більше світлин тут.
Проводжали 2009 ми вдома, як годиться, з ялинкою, гостями, подарунками, Дідом Морозом і навіть шампанським. Посвяткували і в дитячий час тихенько розійшлися. Фьокла, Че і Наше Літо подалися на 5хатки. Федько досидів таки до 0:00 ледве не заснув сидячи :) завалився спати. Та й ми невдовзі також. Виспались, а на ранок зібрались і, прихопивши 2 стільці, також рушили на 5хатки. Там було весело. Поки ті, хто лишився з ночі, додивлялись "Across the Univerce", Кривошеї будували іґлу:

Приблудився якийсь котик. Можна сказати - знайшов дах над головою:

А піанінко пересунули дуже вдало - тепер воно працює на два фронти - то ф-но, а то опа! і барна стійка:

І тут раптом ні з того, ні з сього, як і всі імпровізації, почалося ось це:
Василько весь цей час спав у мене в слінгу (як колись наснилося, так і є - в одній руці дитинча, в другій - фотоапарат :) Його не розбудило навіть оце:
Плавний перехід - і стихійна фотосесія.
Пізній вечір. Напівпорожній бар. Самотній ковбой.
Життя самотнього ковбоя починає налагоджуватись

Невдовзі стає вже зовсім добре:

В цей час за стіною народжуються театральні задуми. Представляємо вашій увазі "Гамлет" Філатова:
Розгулялися - почалися якісь східні єдиноборства з елементами танґо:

Федько також розгулявся дай боже, тому ми почали збиратись додому :)

Непогано починається цей рік :)
Більше світлин тут.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)

