Емоції

Якось для дослідження назбирала собі списочок емоцій. Щоб висловити що саме відчуваєш іноді просто бракує слів... Те, що звично називаєш радістю насправді може виявитись втіхою, захопленням, замилуванням, веселощами... чим завгодно :)

Тому, ось вам списочок. Спершу емоції були розділені на позитивні і негативні, але в деяких випадках це дуже складно зробити. Як наприклад з відомщенням. З етичної точки зору жага помсти не надто хороша емоція, але ж в той момент коли помстився ворогу відчувається саме радість, втіха відомщення. Тому лишаю оцінку емоцій на ваш власний розсуд.
Дві мови допомагають краще зрозуміти суть емоції. Хоча, як ви бачите, деякі позиції в мене з коментарями, залюбки послухаю й ваші думки.
(Емоціонувати тут)

Буквар vs GTalk

Питання: Як навчити 5-річного хлопчика ХХІ століття читати?
Відповідь: Запустити в Google Talk...

Дійсно працює. Ми спершу спробували зі звичайними паперовими листами. Але вистачило на два заходи. "Чукча не читатель, чукча писатель". Пише багато, а читати не хоче, тому пише не правильно.
А от інтернетна балачка - захопила. Цікаво, чи надовго.
Якщо так далі піде, то вчитись писати треба буде на планшеті...

Думка вголос №1.
Студенти здають курсовий проект, з кресленнями на А1 - поздовжній і поперечний перерізи двигуна. Викладач сидить за столом, руки заклавши в позі Наполеона, студенти один за одним кладуть перед ним листи, він перевіряє. 
Схиляється над кресленням, уважно розглядає і не змінюючи пози каже: "У вас тут помилка" - поглядом вказує кудись у гущу дрібних детальок. Студент уточнює: "Де, тут?" - вказує пальцем. "І тут також..." - незворушно коментує викладач. За хвилину ситуація повторюється.


Думка вголос №2.
Мультик "How to Train Your Dragon".
- У тебе з оцим проблема...
- Тато, ти вказуєш на всього мене...


Так, мене спіткала ПЙК (перша йогічна криза) :)
В мене проблеми ВСЮДИ! Просто суцільний згусток халеп і нездатність себе контролювати.
Перманентний стан "махання кулаками після бійки".
Капець, капець, капець...

Краса - страшна сила

Коли  спитала чого це я раптом, це трохи збило з пантелику :) І справді, чого б це :)
Один урок макіяжу зовсім не означає, що буду тепер постійно цим займатись, але якось хочеться вміти при нагоді.
Тож, якихось дві з половиною години ось...

Федько, правда, сказав: "Ти якась не моя мама..." Щоб не травмувати малих втікла на йогу :)

Взагалі якось скучила за жж. Стільки всього хотіла написати тут останнім часом, але все не добиралась. То вінду треба було переставити, то книжка цікава - не відірватись :) Спробую надолужити.