В одній хаті живуть п'ятеро дорослих і одне немовлятко. На шість душ припадає три повноцінних компа і ще одна клава з мишкою - для немовлятка :) Запитання: Скільки компів іще їм потрібно і коли це все скінчиться?
Останнім часом складала свій родовід, виявилось, що стільки всього намішано. Так що однозначної відповіді на запитання - яка мова мені рідна - не маю :) Батько мій вдома розмовляв українською, мати - російською. Я у школі-інституті вчилась українською. І взагалі, мені просто так подобається. Чим більше українською пишу, тим легше нею розмовляю. Так що можна вважати мій україномовний ЖЖ відновленням справедливості в масштабах однієї мене. З російською завжди було легше - і писати, і говорити, а тепер хочеться української. Усе почалося з відвідин Львова. Там просто природніше спілкуватись українською. Потім - Помаранчева революція і відродження патріотизму. Але цілком це захопило мене на фоні відновлення ажіотажу навколо державної російської мови. Особисто я проти руками і ногами. Тому у транспорті, магазинах, на вулиці звертаюсь до людей лише українською і пишу виключно українською - так я довела собі, що за бажання у сучасній Україні можна взагалі уникнути російської мови. Звичайно, не відсторонюючись від російської у витворах мистецтва, музиці, літературі.
Вася, ты что - на родной язык совсем забила? :(
ВідповістиВидалитиОстаннім часом складала свій родовід, виявилось, що стільки всього намішано. Так що однозначної відповіді на запитання - яка мова мені рідна - не маю :) Батько мій вдома розмовляв українською, мати - російською. Я у школі-інституті вчилась українською. І взагалі, мені просто так подобається. Чим більше українською пишу, тим легше нею розмовляю. Так що можна вважати мій україномовний ЖЖ відновленням справедливості в масштабах однієї мене. З російською завжди було легше - і писати, і говорити, а тепер хочеться української.
ВідповістиВидалитиУсе почалося з відвідин Львова. Там просто природніше спілкуватись українською. Потім - Помаранчева революція і відродження патріотизму. Але цілком це захопило мене на фоні відновлення ажіотажу навколо державної російської мови. Особисто я проти руками і ногами. Тому у транспорті, магазинах, на вулиці звертаюсь до людей лише українською і пишу виключно українською - так я довела собі, що за бажання у сучасній Україні можна взагалі уникнути російської мови. Звичайно, не відсторонюючись від російської у витворах мистецтва, музиці, літературі.
Мда... Бог в помощь!
ВідповістиВидалити