Щеплення. Інша думка

На відміну від

uka_didych

 я роблю своїй дитині щеплення, тому що:

1. Хвороби, від яких роблять щеплення лякають мене значно більше, аніж можливість побічної реакції на щеплення.
2. Ми живемо у великому місті, де дитина контачитиме із великою кількістю різних людей і їхніх хвороб.
3. Я не маю достатньої статистичної бази, щоб реально оцінити кількість дітей, що хворіють, які з них були щеплені, які ні, які наслідки, смертість тощо. Думаю, oо і Міністерство охорони здоров'я такої статистики не має.
4. За свою дитину відповідаю лише я, і ні Коток, ні інші агітатори проти щеплень не візьмуть на себе відповідальність за хворобу моєї дитини, так само, як і та поліклініка, що робить щеплення.
5. Без щеплення, хвороби, які зараз є поодинокими, можуть стати епідеміями.
6. Вважаю, що увесь набір шкідливих речовин, що міститься у вакцинах, дитина може отримати будь-яким іншим шляхом (вода, повітря), а надто миючі засоби, консерванти у продуктах харчування тощо.
7. До того ж (це не є визначальним), не хочу оббивати пороги різних бюрократичних установ і совати з під-поли хабарі, щоб віддати дитину в садочок, школу, інститут.
8. Просто, як і усі батьки, сподіваюсь на краще.

Подумала і дописала ще один пункт:
9. За дитиною без щеплень подальший догляд має бути зовсім інакший. Так, наприклад, якщо дитина не щеплена проти правцю (столбняка), то після будь-якої значної травми (порізав склом у річці ногу, побився з товарищем - розсадив губу тощо) необхідно ввести протиправцеву сироватку... Щось я дуже сумніваюся, що  мій син спокійно проходить зі мною за ручку усе своє дитинство, що не поїде десь у гори, де взагалі медична допомога складно досяжна... І як відсиджуватись вдома під час усіх карантинів у школах?
А ми можемо й не передбачити усих таких ситуацій, адже нас щепили в дитинстві, всіх...