Радість

А нумо, любі мої френди, допоможіть з усвідомленням одного моменту життя.
Чому ви радієте? Що вам зараз приносить радість, таку справжню щиру радість?
А, скажімо років в 7-10 що було, чи раніше - в дитинстві?
І в 14-15?

Воронка

Сьогодні зранку бачила Воронку.
Таку, як у фільмі “Ночной дозор”
Біля м. Чернігівська з одного даху зірвалась чорна зграя птахів, закружляла над будинком... Розкрутилася, пролетіла над сусіднім будинком, зірвавши з даху ще одну чорну зграю, вони злились в одну воронку довго кружляли над дорогою, підхоплюючи з сусідніх будинків усе більше птахів...
Це що, так буває щоранку? Чи тільки тому, що я раніше звичайного їхала на роботу?

Повстанець

В новинах був якийсь репортаж про УПА. Федько почув "повстанська армія" і почав тихенько собі під ніс наспівувати "Лента за лентою..." :) Мамка моя тоді каже: "Боже мій, що він у вас співає... Ви, правда в мене співали "Мы шли под грохот канонады"...".

Залізла згадати слова - зробила для себе відкриття - "німецька (!) революційна пісня", а співали як радянську... А ще одне відкриття, пов'язане з цією піснею - 

104_km

  в школі її вчив українською мовою! Ага "...І вражений кулею в серце, хлопчина додолу упав..." - щоправда він більше ніяких слів не пам'ятає...

А Федька, 

fekla_fekla

  каже що ми спортили, дали йому послухати дитячих пісеньок і тепер у нього з "Лента за лентою" конкурує "Чунга-чанга", але як на мене то виховання має бути різнобічним. Бо дуже легко віж одних крайнощів вдатись до інших. Це я і в мові помітила: набагато простіше просто з російської перейти на українську. А от зберегти двомовність - складніше.
А втім, ось вони - уламки мого радянського дитинства:

МАЛЕНЬКИЙ БАРАБАНЩИК

Немецкая революционная песня

Мы шли под грохот канонады,
Мы смерти смотрели в лицо,
Вперед продвигались отряды
Спартаковцев, смелых бойцов.

Средь нас был юный барабанщик,
В атаках он шел впереди
С веселым другом барабаном,
С огнем большевистским в груди.

Однажды ночью на привале
Он песню веселую пел,
Но пулей вражеской сраженный,
Пропеть до конца не успел.

С улыбкой юный барабанщик
На землю сырую упал,
И смолк наш юный барабанщик,
Его барабан замолчал.

Промчались годы боевые,
Окончен наш славный поход.
Погиб наш юный барабанщик,
Но песня о нем не умрет.

Конец 1920-х годов
Михаил Светлов

Майстерня

Ось днями зробила таку осінню пляшечку. Феклуша мені казала, як ця техніка називається, але я забула.