Зараз в метро безсоромно роздивляюся як люди вдягнені. Светрик, вітровочка, джинси і... сандалі. Навесні зовсім інакше - важкі чоботи, джинси, футболка - а куртка вже в руках. Навесні повільно роздягаються, восени - до останнього тягнуть аби не вдягнутися.
Осінь, осінь. Люблю. Тільки вона завжди приносить мені якісь зміни - коли накраще, коли як. Тому з першими прохолодними ранками, завмираю в передчутті...
Немає коментарів:
Дописати коментар