Дуже сумно.
Просто дуже сумно...
За кожний новий досвід розплачуєшся кавалочком власного серця... відриваєш шмат, виливаєш слізьми... посміхаєшся далі - тепер маєш і такий досвід... Тільки пізно ввечері відчуваєш порожнечу, на місці де нещодавно було серце... Доторкаєшся до рваних країв - ще щось лишилося... І не вмираєш... а просто сумно...
ніби сказати банальність: "все минає", "що не вбиває робить сильніше"...
ВідповістиВидалитиале я так тебе розумію..... і далі не буде "все добре", а буде Інакше, що дуже добре =) щось таке хотіла сказати.. сподіваюсь зрозумієш ...
Я розумію :)
ВідповістиВидалитиНасправді, так пишу тільки тому, що розумію...
Дякую
така вже наша доля
ВідповістиВидалитиПотери, за которые расплачиваешься сердцем - единственные, в которых нельзя утешить. Можно только сесть рядом, гладить, обнимать, давать тепло и говорить "сочувствую...". Думаю, у тебя есть люди, которые так обязательно сделают. И это хорошо.
ВідповістиВидалитиДа. Спасибо. Когда рядом есть люди действительно все не так страшно :)
ВідповістиВидалитиНасправдя немає нічого такого, з чим би я не могла впоратись... просто якось усе так співпало...
ВідповістиВидалити"Человек может вынести все, если его не остановить"(шутка).
ВідповістиВидалитиСправишься, конечно. Вопрос в цене.
Я думаю, что с таких ситуаций получаешь не только опыт. В ходе осмысления ситуации меняется картинка ожиданий от мира. И если в результате осмысления ожидания становятся более близкими к реальности, то, возможно, в следующий раз сердце рвать придется меньше. А может, и вообще не придется.
P.S. Надеюсь, объяснение получилось не очень заглюченное. Я старалась:)
Знаєш, раніш в мене саме була така відповідність очікувань і дійності... Просто останнім часом якось "зачистила контакти" і відчуття загострились - як радісні, так і сумні... Мабуть саме через збільшення амплітуди почуттів так...
ВідповістиВидалити...таке враження, що вже впритул підійшла до переходу на інший рівень світосприйняття, тільки бракує останнього поштовху...
Одно могу сказать - если "зачистила", то на освободившемся месте непременно вырастет чего-нибудь новое. Возможно, новое мировоззрение, возможно, новые люди. И, имхо, это - то, что делает нас живыми. Лучше так, чем застыть в одних и тех же кругах и занятиях. Мне всегда было больно смотреть на хороших людей, у которых в 30 лет расклад тот же, что и в 20. Если у человека годами ничего не меняется, значит, он не занимается тем, чем хочет...
ВідповістиВидалитиТак і є! Все змінюється, і люди приходять, і нове світосприйняття :)
ВідповістиВидалитиА ніхто й не казав, що то буває легко...
Дякую, Саунд... Все так.
ВідповістиВидалитиВибач
К сожалению, за опыт именно так всегда и приходится расплачиваться. просто со временем принимаешь это как норму, хотя менее грустно не становится. такова се ля ви.
ВідповістиВидалитиPS. The userpic suits perfectly, more than the words.
Картинка звідкись з тенет, але мене надихнули ілюстрації Єрка до Гамлета, та я їх не знайшла...
ВідповістиВидалити