Вертифест-2009

Минулого року, коли закінчувався Вертифест-2008, ми сиділи і задоволено посміхались про те, що все вдалося. І чогось впотай з’являлась думка, що повторити не вийде. Ну, так, щоб не гірше… Але, хто б міг подумати, вийшло навіть краще :) Тепер так само задоволено згадуючи Вертифест-2009, знову з’являються сумніви щодо можливості повторення…

Вертифест 2009

І хоча Нефьодов кричить, що більше ніяких фестів – ну зрозуміло, втомився Цар-батюшка :) – сподіваюсь, що до Нового року його трохи попустить і наступного червня ми знову зустрінемось на березі Київського моря :)

 

От тільки треба визначитись з форматом фестивалю, якось більш чітко його сформулювати. А то в нас вийшов такий собі гібрид бардівського і рок-фесту… Я думаю, що десь так і має все бути, тільки треба детальніше продумати розподіл часу, щоб усім вистачило уваги.

Мені дуже сподобалась ідея попереднього інтернет-прослуховування для гуртів, треба буде розвинути це надалі, при чому я б влаштувала так, щоб Вертикальні гурти також проходили конкурс – щоб тримати рівень фестивалю і не було спокуси виступати щороку з однією і тою самою програмою.

Але мені дуже хотілося б зберегти „всеїдність” нашого фестивалю – як от в п’ятницю підряд виступали і Тарута, і Шао :) Ще б поряд поставити виступ хорошого поета – думаю вірші, наприклад, Рассипаєва так само захоплювали б публіку :) Але це стимулює до розвитку, адже річ не в тім – виступає електрогурт чи сам-один з гітарою – якщо пісні сильні, то сприйняття буде адекватне. Он, тому ж Бабкіну ніхто не заважає збирати зали на виступи з гітарою.

А щодо, власне, організації фестивалю, то тут лишається тільки подякувати усім-усім, тому що було дуже багато приємностей.

По-перше, в нас таки надзвичайно вдале місце для фестивалю – амфітеатр для слухачів біля сцени – просто класика організації глядацького залу. Ну й „верхній табір” для наметів – рівна чиста і суха місцинка серед сосен – просто казка, навіть в таку дощову погоду, яка випала цього року.

По-друге, з водою і дровами ніяких проблем.

По-третє, організоване харчування це виявляється настільки зручна річ – геть не треба витрачати часу на пошуки харчів, особливо то зручно з дітьми, бо коли дорослі можуть перебитися, наприклад, пивом, малих треба годувати супчиками. От треба тільки спитати Царя, як тим кухарям – чи вигідно було з нами співпрацювати, бо якщо вони були також задоволені, варто продовжити це наступного разу :)

По-четверте, геніальний звук. Фьодов усе переймався чи він не перестарався :) Щоб не вийшло так, що Вертикаль вибралася в ліс музику полабати, захопивши при цьому 10кВт-ної апаратури :) Але воно дійсно того було варте. Приємно, коли людина робить свою роботу професійно. Тому особлива подяка звукорежисеру, нажаль, не знаю як звати.

Взагалі фестиваль пройшов на диво гладенько, без особливих форс-мажорів, напрягів і розборок, як між своїми, так і між чужими. Так, через дощі нажаль не склалося з скалодромом, але невідомо звідки із’явився катер, на якому катали усіх охочих. Назар усе вихвалявся, як йому дали „порулити” :)

Дякую вам люди, що ви є :) З вами було дуже добре – Макс Лазаренко, Чудінов Костя, моє особисте відкриття Вертифесту – Хельга Патакі і її кленове листя, моя прекрасна Вертикаль… а ще наступне покоління – три Федора – шкода, що ми їх так разом і не сфоткали :) Так мені Вертифест і запам’ятається – люди, ну й ще окремі картинки з фестивалю – наприклад як двоє малих в дитячому наметику котяться перед сценою під виступ Однавидимости :)

Багато цікавого було в самій програмі фесту – мені наприклад дуже сподобались „Ті, що падають вгору”, „SЮR-бенд”, надзвичайно харизматичні „Оркестр Янки Козир” – але то зрозуміло, Сухарєв з піснею про глину... . Ще дуже порадували білоруси – шкода не склалося поспілкуватись ближче, але диск „Невовлеченности” я собі залишила :) Приїжджайте до нас якось ще! (Доречі, Ладошка, може нам десь восени-взимку варто влаштувати концерти учасників Вертифесту – тих же білорусів чи Одновидимости? Подумай про це :) )

А от чого мені дійсно шкода, то це, що на Вертифесті не було Доца, Волкова, ще купи народу... Та й взагалі, людей могло бути більше, може дощу полякались, може дізнались про фест запізно… Хоча й і так, минулого року фест відвідало близько 300 осіб, то цього річ 300 було тільки офіційно зареєстрованих учасників, а всього відвідувачів думаю було під 500… І що було добре – не було випадкових людей. Не було місцевих, які просто приходили пити пиво, тобто місцеві були, але ті, хто прийшов слухати музику. Не було неадекватних бухих панків. Пити, звісно, пили, але все було якось настільки в міру, що навіть дивно :)

Ладошка бідкалася, що десь загубилася програма фестивалю – то не страшно, адже в нас є запис усього фестивалю, звук знятий одразу з пульта в хорошій якості. Тож чекайте на записи :) До того ж 13 чи 18 годин відео, яки назнімали Солнишка з Яном. А ще, народ, в кого там де фотки – скидайте, ми потім то все знову на болванки накатаємо і пустимо в народ :)

А на наступний раз треба занотувати:

1. Зробити більшу рекламу (по-перше, розсилка на мила, зібрані під час реєстрації, а також усім своїм; по-друге, можливо афіші і більш активний штурм інтернет-простору)

2. Зробити вдвічі більше туалетів і розділити територіально Ме і Жо – вночі так буде зручніше ;)

3. Футболок фестивалю друкувати різних розмірів, зокрема бракувало чоловічих L і жіночих всяких, і L і M.

4. Для дітей треба зробити якусь халабуду, якісь мотузкові драбини, канати, бо малі весь час кудись хочуть залізти – то на дерево, то на монтажний щит, нехай їм буде куди залазити :)

5. Варто наймати робітників-вантажників для монтування сцени і перенесення апаратури. То не дуже багато грошей вийде, але наші мужики будуть живіші.

Якщо ще що згадається – допишу :)

Дякую всім!