Kinder, Küche, Kirche, Kleider. Частина перша

Побутова хімія непокоїла мене завжди. Точніше її таке активне нав’язування, реклама дедалі сильніших засобів. Один «пшик» - і все чисто... Оця пропаганда усіх можливих видів освіжувачів повітря, засобів для виведення плям, пральних порошків. Вас не лякає? Мене – дуже. Стільки хімії на всі випадки життя. Я згадую, що в 90-ті роки в нас на кухні для миття посуду було тільки мило і сода – і посуд був чистий.

Звісно, то потребувало певних зусиль і часу, прогрес не стоїть на місці. Ну так давайте не будемо зупинятись. Тільки зі здоровим глуздом.

Особисто для мене очевидним є те, що вигідніше один раз вкласти гроші в якісну річ, яка заощадить згодом втричі більше на витратних матеріалах. Так, наприклад, десь місяць тому я купила собі сковорідки BergHOFF – то до них настільки нічого не пригорає, що не треба мити. По-перше, можна смажити з малою кількістю олії або й навіть взагалі без неї, але то вже справа смаку. І після смаження не треба драяти сковорідку – ні фейрі, ні санкліном, ні галою – достатньо просто протерти паперовим рушником або ополоснути водою. Сама не вірила, доки не спробувала. Тепер уявіть скільки грошей мені заощадить це сковорідка протягом терміну служби...
Але це не все. Хочеш-не хочеш, а посуд мити таки доводиться. І хто тільки придумав ту традицію – їсти щодня :) ще й по кілька разів на день :) А для цього варто пошукати миючий засіб, тільки не найдешевший, не найсильніший – а безпечний!

По-перше, не відмовляємось від соди – відкидаємо фобії перед подряпаними поверхнями. Твердість соди за мінералогічною шкалою Мооса – 1,5…2,5, так само як і ніготь людини – не перевищує 2,5 одиниць. В той час як твердість глазурі фарфору становить 7 одиниць, фаянсу – 6, а майоліки – 5 одиниць за мінералогічною шкалою.
До того ж, треба якось підтримувати вітчизняного виробника, сподіваюсь ми хоч содову залежність до Росії не потрапимо, хоча хто його знає… (наразі найбільший содовий завод у Лисичанську не працює, а Україна, хоча й має ще два заводи – в Красноперекопську і Слов'янську, але їх потужності не безмежні і соду вже імпортують…)
По-друге, саме цікаве, заради чого взагалі писався цей пост – як виявилось в Україні, в Сімферополі фірма «Дакос» виготовляє безфосфатну побутову хімію! Детальніше про це я напишу в наступному пості. Але засіб для миття посуду я купила в них. Випробувала – миє нічим не гірше за інші, єдина особливість – утворюється менше піни, та воно й добре – отже там менше поверхнево-активних речовин. І ціна дуже доступна - 12 грн за 0,5 л.
І на сам кінець – два слова про посудомийну машину. Також один з прикладів інвестування грошей із поверненням в майбутньому. Щоправда, ми до цього ще не дійшли, але вже думка промайнула :) Зрештою, коли разом живе 6-7 осіб, то має бути вигідно.
Для ощадливого миття 6 комплектів посуду в посудомийній машині необхідно десь 7 л води, а для того, щоб вимити то все вручну – близько 30 л. До того ж посудомийна машина споживає холодну воду, яка, як відомо, містить набагато менше домішок, а вручну миємо теплою. Зважаючи, що холодна вода зараз в Києві коштує 2,87 грн/куб.м, а гаряча – 13 грн/куб.м, навіть із урахуванням витрати електроенергії на підігрівання води – вигода очевидна…
Отак, на цьому я закінчую з кухнею і посудом. На черзі – велике прання.