Знаєте, що виявляється найскладніше під час навчання дитини вдома? Зовсім не вмовити дитину займатись і не його неохайність чи відсутність інтересу до чогось. Це все легко вирішується. Найскладніше - це вибити "загальноосвітню школу" з власної голови. Все те, що було вбито на підкорку продовж 10 років... Так "правильно", так "положено"... Давати собі по рукам за кожну спробу змусити переписати начисто чи заняття за розкладом... Ти ж підготувався, придумав таке цікаве заняття, півночі вбив на підготовку - а дитину не пре. Ти і так, і сяк, танцюєш з бубном - а йому зараз цікавіше робота з лєго будувати :) Ну і якого дідька приставати за своїми ідеями? Якщо наполягти на своєму, то він і займатись не захоче і робота не будуватиме, бо настрою вже немає...
Найкраще - це на прогулянці разом придумати якусь ідею, зацікавитсь обом, а по поверненні додому - досліджувати.
Це складно - постійно підлаштовуватись під дитячий інтерес, але це найбільш дієво. Тому зараз ми сидимо з Федьком і робимо досліди про спектр - бо саме зараз пре. І не можемо відкласти до суботи, до БеркоШко. Краще тоді вже покажемо іншим - у повторі.
Ага :)
ВідповістиВидалитиА Мишка поперло писати ). В п*ятницю повернувся з садочка:
- Мама, я умею писать! Давай, покажу?
Написав своє ім*я.) Правда, довелося підказати, як "ш" пишеться.
А в суботу збиралися на прогулянку, побачив, як я пишу список, що купити.
- О, мама, а давай рисовать гараж?
Виявилося, що їх так у ліцеї навчили, малювати гараж, де живуть літери.) І ми з татом в результаті замість іти на прогулянку півгодини виконували завдання: малий був учителем, писав "зразок" букв, а ми мали по черзі заповнювати клітинки "гаража" за "зразком", причому він дуже серйозно передавав олівець з рук до рук і вказував, кому що в якій клітинці писати. Всі отримали купу задоволення, між іншим.:)
А в неділю сказав, що як виросте, стане велосипедистом.)
Спілкуватися стає дедалі цікавіше.:))
На рівні початкової школи так точно можна викладати і те, чого не знаєш - можеш спробувати вивчити фізику разом з Глебом :)) А серйозно - в мене ідея залатати дірки у власній картині світу разом з дітьми давно з*явилась. Тепер цим і займаюсь - жодного дня без відкриття :)
ВідповістиВидалитиНа рівні початкової школи так точно можна викладати і те, чого не знаєш - можеш спробувати вивчити фізику разом з Глебом :)) А серйозно - в мене ідея залатати дірки у власній картині світу разом з дітьми давно з*явилась. Тепер цим і займаюсь - жодного дня без відкриття :)
ВідповістиВидалитио, ну тоді звісно. Бо мені навпаки - дуже цікаво те, що ми робимо.
ВідповістиВидалитио, ну тоді звісно. Бо мені навпаки - дуже цікаво те, що ми робимо.
ВідповістиВидалитиможет из твоей школы вырастет какое-нибудь вполне харизматическое частное уч. заведение)
ВідповістиВидалитиможет из твоей школы вырастет какое-нибудь вполне харизматическое частное уч. заведение)
ВідповістиВидалитищиро кажучи, я не дуже хочу вчити дітей. Тобто - не хочу вчити чиїхось дітей, окрім своїх з компанією :) Ніколи не хотіла бути вчителькою. Але досвідом ділюсь, щоб жила ідея, що все можна робити інакше.
ВідповістиВидалитищиро кажучи, я не дуже хочу вчити дітей. Тобто - не хочу вчити чиїхось дітей, окрім своїх з компанією :) Ніколи не хотіла бути вчителькою. Але досвідом ділюсь, щоб жила ідея, що все можна робити інакше.
ВідповістиВидалити