Геть мобілки

...Раніше, коли хотілося поспілкуватись з близькою людиною, то приходила додому, обіймала слухавку телефону і його голос кілька годин поспіль жив у моїй голові...
...Ще раніше були листи... кілька вечорів роздумів і кастингу висловів... тижні очікувань відповіді... нервове тремтіння пальців...

...А тепер... у мене в кишені лежить мобілка. Завжди. В ній записано номер телефону. І я точно знаю, що варто лише зателефонувати, він відповість... і нам не буде про що поговорити. Бо на мобілку телефонують лише у справах...

...В мене в кишені лежить його голос і я його не чую...