19 квітня 2007

70

Коли нам буде по 70 років, ми не будемо сидіти на лавочках під підїздом. Ми будемо сидіти в Інтернеті.

10 коментарів:

  1. думаєш, людство стільки протримається? а тим більше інет.

    ВідповістиВидалити
  2. а я навіть не уявляю, де ми сидітимемо..

    ВідповістиВидалити
  3. нє... то не про мене :)
    і тобі цього не побажаю :)

    ВідповістиВидалити
  4. у пенсійному чаті :)) мабуть, так і буде :)

    ВідповістиВидалити
  5. Звісно, хочеться мріяти про навколосвітні подорожі і таке "зник без вісти у горах" або "не розкрився парашют, а йому/їй було всього 74". Але...
    Сподіваюсь, тобі вдасться :)

    ВідповістиВидалити
  6. думаю, на наш вік стане. до того ж на лавочках не той час вже треба буде сидіти у респіраторах...

    ВідповістиВидалити
  7. тобі теж ;)
    а про стрибок.. давно вже хочу :)))
    тіко все до Кишнау я ніяк не доїду:) в мене там тітка майстер парашутного спорту, а її чолловік льотчик:)))) просто казка:)))))

    ВідповістиВидалити
  8. Ги, у Віктора, мого чоловіка татко теж про таке довго мріяв, мрію здійснив на День народження, коли йому виповнилося 42 роки, під час польоту був сильний вітер, приземлився він вдало, всього навсього пошкодив п'ятку, а от інший товариш, що був в одниому з ним заході, їхав додому лежачи і стогнучи...
    Тож такі мрії краще реалізовувати замолоду.

    ВідповістиВидалити