03 квітня 2007

Страстний тиждень

Неслабо розпочався в Україні страстний тиждень...
Дві думки:
по-перше, мене не влаштовує пропаганда Регіонами "стабільності" - наша країна не в тій фазі, щоб консервуватися, нам розвиток потрібен, а не "стабілізєц",
по-друге, мене принижують вислови про те, що "народу треба тільки щоб зарплата була і хліб не дорожчав" - мені потрібно більше - я хочу пишатися своєю країною.

15 коментарів:

  1. пишайся, что тебе сказать. есть чем.

    ВідповістиВидалити
  2. "приезжайте к нам :) у нас всё понятно"(с)
    камент знайомої з Бреста;)
    Краще вже так:) Все буде добре, тіко не варто лінуватись;)

    ВідповістиВидалити
  3. Як саме краще? - як там, чи як тут?

    ВідповістиВидалити
  4. У нас!!!
    у них як раз "стабілізєц", а в нас така практика не пройде... не дадуть:)
    "на хом'ячків" СЕБЕ ПОШМАТУЮТЬ, та не дадуть;)

    ВідповістиВидалити
  5. Борітеся, поборете....
    Наголос на "борітеся"

    ВідповістиВидалити
  6. це прекрасснs слова, але це лише слова. з іншої сторони слова - це вже початок справи, думки виплюнулися с вуст)) залишилось розпочати діяти, а не обмежитись лише словами. Шо будемо робити? як треба діяти???)))

    ВідповістиВидалити
  7. Діяти - в першу чергу, кожен на своєму рівні. А на Майдани виходити я поки що сенсу не бачу. Раніше - так, можливо й потім, але саме зараз - не розімую навіщо.

    ВідповістиВидалити
  8. Так а смысл- выходить на Майдан?! Это ничего не дасть!!!! да и вообще....грутсно мне как-то..руки почти опустились....

    ВідповістиВидалити
  9. Та ні, руки опускати не треба. Процес-то йде, потроху, але все ж таки... Ну, не все сталося, як гадалося. Але... все одно - деякі моменти вже не зупинити. Свобода слова і все таке... Хто раніше чув про прес-конференцію очільників МВС після резонансного вбивства, або суддів КС... Із нивон зникли репортажі як прем'єр-міністр зустрічається із якимись заводчанами і радо звітує їм про успіхи... Це вже щось. Мабуть, треба трохи почекати, доки парторги повимирають...

    ВідповістиВидалити
  10. На мою думку, треба довести ситуацію до найгарячішого моменту. Тупо и всесило вести натовп людей до певного "чогось", організовуючи набіги на їх мозок за допомогою гарного лідера-оратора - практика. А потім зробити революцію, як на Кубі. Нехай в нас будуть свої Кастро та Че Гевара. Нафіг нам парламент, ті 600 тисяч депутатів по всій країні?! Свобода слова ніколи не буде існувати при завуальованій цензурі преси.Хоча, в Конституції цензура прямо заборонена.

    ВідповістиВидалити
  11. Не впевнена. Не можна покладатись на людський фактор - одного лідера. Повинна бути зрівноважена система сил, щоб, як за законами конкуреннції, вони балансували одна одну.
    Як на мене, то в нас найбільша проблема із судовою системою і з тим, що законодавство дуже плутане, та ще й не дотримуються його...

    ВідповістиВидалити
  12. "тупо вести натовп до чогось" - нє, наш натовп "тупо" вже нікуди не піде, після 70 років крокування у "світле майбутнє"... І свободи слова ні в СРСР не було, ні на Кубі немає. Я думаю, що це хибний шлях.

    ВідповістиВидалити
  13. Я говорю не про копирование истории, а про концепцию, взятую за основу. Можно конечно и Макиавелли подчитать, пустить мыслю по рукам и организовать монархию. Демократия в постсоветском пониманнии этого термина - гнилой вариант. А жаль.

    ВідповістиВидалити
  14. это низкая правовая культура населения. Законодательство было бы нормальным и адекватным к приминению, если бы в нашей стране оставались специалисты в этой области. А так как и соц. обеспечение населения сдесь никакое, у спецов есть только два варианта развития событий - умирать от нещиты или уезжать за границу. Нужне один лидер (из области Христа, скорее всего, что бы чудо сотворил с нашей общей жизненной системо Украины). Это знаешь, как у нас. Если выбор огромен - глазки бегают, ручьки трусяться, мечуться от одной полки к другой, не знают, что выбрать Вот то, что я говорила про постсоветское понимание демократии.

    ВідповістиВидалити