хайка чи хокку

Осінь-праосінь...
Як там живе сусіда?
Не знаю зовсім.

(с) Мацуо Басьо

П'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми можемо творити трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні, головна заслуга належить Мацуо Басьо та його учням.
…отже, вступна частина «танка» - то є «хокку», але таж частина як окрема поетична форма – то вже «хайку» …

Термін "хайку" був запроваджений лише в другій половині XIX століття Масаока Сікі.
У XVI-XVIII ст. існувало два терміни - "хокку" (це справді були перші три рядки танка, писаного двома авторами) і "хайкай" (це були, як правило, курйозні або гумористичні тривірші, кількість складів у яких збігалася з "хокку" - 5-7-5: саме майстром "хайкай" був попередник Басьо (якому, до речі, він присвятив кілька своїх віршів) - поет XVI ст. Матасунага Тейтоку). Таким чином, тривірш, який писався як окремий твір, визначався як "хайкай", а тривірш, який писався як початок до колективного танка, - як "хокку".
У XIX ст. Сікі об'єднав ці два терміни, винайшовши сучасне визначення жанру - "хайку".
(взято звідси)