І я втікаю… Золоті Ворота, Ярославів Вал, Володимирська…
Життя:) таке різне…
Не відкриваю парасольку. Вона так і пролежить весь день у наплічнику.
Інша справа – капюшон. Навушники у вуха і загородитись від сторонніх звуків.
Сьогодні скрізь трапляються дуже гарні люди. Ніколи не думала, що зважусь фоткати людей просто в метро, на мобілку…
І незрозуміло навіщо – якості ніякої, але чомусь хочеться зберегти настрій цього понеділка, такий легкий посеред дощів, в передчутті золотої осені…
Цієї осені парасольки непотрібні :)
:) дощ дощ дощ ...ммм ех хе :) я завтра їду у ваш бік. ввечері.
ВідповістиВидалитиМи тебе чекатимемо :) То и зранку приїдеш... а ми ж усі на роботі... ви з Фьоклою щось домовлялись як перетнемося?
ВідповістиВидалитита не страшно, ви головне повідомте мені, коли висуватиметеся на вокзал (а можна і раніше), я ше думаю з однією подругою ,яку триста літ не бачиу, перетнутися, правда, вона , певно, теж на роботі, гг =)
ВідповістиВидалитидобре :) будемо тримати зв'язок... ;)
ВідповістиВидалитиФоткати людей у метро то зле, але фоткай, бо те що Ти показала - чудове :)
ВідповістиВидалитидякую ;)
ВідповістиВидалити