24 вересня 2008

Передчуття



На дворі ніч, а сон усе не йде.
По стелі бігають чужих тіней уривки
І напакований в кутку чекає беґ...
І світ просотаний передчуттям мандрівки

На дворі осінь, сіє дрібний дощ.
Без парасольок в мокрому взутті
Ми зайдемо в кав'яреньку удвох,
де терпкий чай - тепло в передчутті

І ось уже на мить тобі здалось,
Що осінь і дорога не остання...
І непомітно перетвориться твоя
Самотність на передчуття кохання...

18 коментарів:

  1. :) прошу.
    приїжджай, ми на тебе чекаємо :)

    ВідповістиВидалити
  2. Коли панує світом осінь - мені удома не сидиться...

    ВідповістиВидалити
  3. І я хочу кудись, закинути все и поїхати десь...

    ВідповістиВидалити
  4. Очень понравился ваш ЖЖ, я вас зафренжу и было бы круто если бы вы ответили взаимно;)

    ВідповістиВидалити
  5. спочатку втикав троха у тамбурі , бо люде не всі добрі, а потім провідник мені пробив верхню поличку, тож, загалом, дуже добре. а як ви там?;) Фьокла, бачу, таки запрацьована =(

    ВідповістиВидалити
  6. таки так :) не піднімаючи голови...
    хіба в тебе квитка не було?

    ВідповістиВидалити
  7. був, але ж загальний вагон - то такий Вавилон =))

    ВідповістиВидалити
  8. кльоово :) а я хочу пирога з яблучками та корицею =)

    ВідповістиВидалити
  9. ааа. все ясно :) Ну добре, що доїхав :) А я сьогодні знову в поїзд :)

    ВідповістиВидалити
  10. ну при нагоді - обов'язково :) тепер знатиму як тебе виманити в Київ ;)

    ВідповістиВидалити