В мене колись було одне з ранніх оповіданнячок... дуже депресивне, звичайно. Про те, що діти в недалекому майбутньому прочитали в книжечці про веселку і не могли зрозуміти що це таке, просили дорослих показати, а не було як - природа загублена, суцільний індастріал і екологічна катастрофа. Щось таке.
Як і багато в чому тоді, помилялась... :) Ось вона, веселка для дітей асфальту:

Фізика форева!
хотя я в этом не очень разбираюсь, но я думаю, что в этом есть что-то фраевское такое:)))
ВідповістиВидалитида что же вся френдлента страшная такая! и так нехорошо как-то
ВідповістиВидалитиЧого страшна? Райдуга - вічна :)
ВідповістиВидалития би сказав так: інтерференція на тонких плівках на асфальті/дисперсія на краплинах дощу - вічна!!))
ВідповістиВидалитину так, я ж саме про це ;) ти розумієш :)
ВідповістиВидалитисюжет твого оповідання нагадуэ мені Бредбері. Про дітей, які ніколи не бачили сонця.
ВідповістиВидалитину так, воно тоді все читалось і писалось одночасно :)
ВідповістиВидалитиМило :)
ВідповістиВидалитиКольорово ;)
ВідповістиВидалити