25 листопада 2008

Новий день

Люблю прокидатись вдосвіта.
Тихенько вставати, поки всі ще сплять, вдягатись, взувати високі черевики на шнурівці.
Виходити з дому задовго до схід сонця. Відкривати двері будинку і вдихати перший ковток морозяного повітря. Спускаючись обледенілими сходами надягати капюшон. Вмикати музику.
Починати новий день. Люблю :)
Рано вранці, коли я йду ще порожніми вулицями, в зручному одязі і взутті, з наплічником повним цікавинок – сама собою з’являється впевненість, що я все зможу, що все вдасться.

___
Вчора мамку налякала

17 коментарів:

  1. мне на работу никогда не хочеться рано вставать. но если не работу не надо, глаза как-то сами пораньше открываються.
    отличная картинка

    ВідповістиВидалити
  2. я все життя намагалась запевнити себе, що я "сова", я виявляються - 100% "жайворонок" :)

    ВідповістиВидалити
  3. Эх... завидую я тебе по-доброму.
    Потому что я лишена удовольствия радоваться утру. Я ужасная, неисправимая сова. Утром меня можно поднять разве что чем-то настолько интересным, что я решу пожертвовать своим нормальным самочувствием на весь оставшийся день и чудесными снами ради этого "интересного".
    А картинка - просто ужас!

    ВідповістиВидалити
  4. я би теж злякалася :)))
    ...особливо якщо прийти до мене з цим задовго до схід сонця у зручному одязі та взутті:)))))
    п.с а взагалі-то цікаво:) просто я вранці взагалі ляклива і неадекватна:)

    ВідповістиВидалити
  5. Картинка чудова!
    А так - ні, я теж не любитель ранків. Хіба що влітку, коли зустрічаєш його ще не лягаючи - тоді так, люблю))

    ВідповістиВидалити
  6. Дякую! От мен теж подобається. а всі кажуть - жуть-жуть :))

    ВідповістиВидалити
  7. Ні-ні, нічого не жуть)
    такий собі депеш мод)))

    ВідповістиВидалити