Ранкове метро

Ранкове метро – це найромантичніше місце у світі. Там можна відчути себе центром всесвіту, володарем часу. Так само легко там можна відчути себе самотнім серед натовпу.
Там перетинаються усі можливі історії життя, всі люди різні і відкриті, і часто дивляться одне одному у вічі. Це дуже мудрий хід розташовувати сидіння вздовж стінок вагону, а не одне за одним, як в усіх інших видах транспорту. Ранкове метро – спершу напівпорожнє, а потім заповнюється, дедалі щільніше, щільніше, іще щільніше… так, що вже здається нема куди, але ще трішечки, трішечки… В ранковому метро люди стають ближчі один до одного :) Впритул одне до одного – бадьорі бабуськи, сонні студенти… „- Чудово Вас розумію! – Ви не можете мене зрозуміти! - Авжеж можу”. Взимку взагалі кайф – зайдеш з морозу, а в метро тепленько, люди навколо, теплі, рухаються :) Такі собі молекули у броунівському русі ранкового метро.
Я люблю ранкове метро :) От написала і тепер сиджу, посміхаюся :)