Не те щоб зовсім жах, співав він доволі пристойно, просто така невідповідність...
А у Дира пісні такі світлі... Так якось зрозумілось, що природа оцього світла в піснях, в настроях, в ніжності між людьми така відчутна, така невловима. От би навчитись ловити це світло. Світлописом, фотографією.
А й справді, навчитись робити такі фотографії, як пісні Д'ркіна...
"А у Сендея жили Дивы во дворе,
Сендей лукаво улыбался в серебре.
Там для тебя были воздушные шары
и испеченный каравай,
а для меня была охотница с серебряным луком..."
От не знаю, якось так відчувається. Складно словами пояснити, краще показати.
Ось, наприклад, в неї виходить так, як треба:
(с) Діна Оганова
Обов'язково подивіться на її сайті ще.
Немає коментарів:
Дописати коментар