Дуже рада, що прочитала її саме зараз. Не знаю, чи стало би сили в інший час.
Єдине, чого я ніколи не зможу зрозуміти - як можна викинути дрібнички і знищити усі листи - надіслані, отримані, ненадіслані. Для мене кожний лист в житті - це магія, з якою я ні за що не погоджуся розлучитися, хіба що відберуть силою.
upd: і все ж таки щось там у сюжеті не так, або автор про щось недоговорює чи не знає...
(прохально заглядає в очі)
ВідповістиВидалитидай почитати. будь-лаааска...
о таааак, хороша книжка....
ВідповістиВидалитиникогда не храню письма
ВідповістиВидалитии вобще не люблю мебель и хлам
не то слово...
ВідповістиВидалитиможе тобі просто не писали таких листів, які варто берегти?
ВідповістиВидалитиRe: (прохально заглядає в очі)
ВідповістиВидалитисаме ця - не моя. куплю собі - дам
а вже э продовження цієї книги "Triptych: S@motnosc w sieci" =) з неї має стати зрозумілим перша книга, хоча особисто для мене все було зрозуміло, навіть занадто зрозуміло
ВідповістиВидалитинаверное
ВідповістиВидалитинадо же какие все люди разные.Мне совсем она не понравилась
ВідповістиВидалитив мене вона перегукується із власним досвідом. Особливо в дрібничках, тому й чіпляє, за живе
ВідповістиВидалитите що "занадто" - те зрозуміло. Але не все ;)
ВідповістиВидалитимені вона здалася штучною
ВідповістиВидалитиі дуже прагматичною в плані побудови. ніби різні шматки під різного читача.
а кінець дочитувала в літаку. і взагалі дуже обізлилася на автора)
Кінець дійсно - геть нелогічний... Але штічно підібрані шматки були вибрані наче навмисно для мене :)
ВідповістиВидалитиа інші - для мене) хитрий поляк!
ВідповістиВидалити:)
ВідповістиВидалитице твій пост? чи мій???
ВідповістиВидалитиТеж дочитувала на роботі. Ревіла в туалеті. А ти де?..
:) далеко не ходила...
ВідповістиВидалити